Linux: коротка історія створення

У цій статті ви знайдете не тільки історію створення OS linux, але й одкровення самого Лінуса Торвальда.

Linux — багатозадачна та розрахована на багато користувачів операційна система для бізнесу, освіти та індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем. Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від TeX до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, що вільно розповсюджується під генеральною ліцензією GNU. У своєму первісному вигляді вона була створена Лінусом Торвальдсом (Linus Torvalds) як версія ОС UNIX для IBM-сумісних персональних ЕОМ. Linux може будь-який вищезгаданий персональний комп'ютер перетворити на робочу станцію. Бізнесмени встановлюють Linux у мережах машин, використовують операційну систему для обробки даних у сфері фінансів, медицини, розподіленої обробки та телекомунікаціях.

Студент із Фінляндії

У 1991 році Лінус Торвальдс, фінський студент, надзвичайно захопився ідеєю написати сумісне з UNIX ядро ​​операційної системи для свого персонального комп'ютера з процесором широко поширеної архітектури Intel 80386. Прототипом для майбутнього ядра стала операційна система MINIX , яка завантажувалася з дискет і вміщалася дуже обмеженої на той час пам'яті персонального комп'ютера.

MINIX був створений Ендрю Таненбаумом як навчальна операційна система, що демонструє архітектуру та можливості UNIX, але непридатною для повноцінної роботи з точки зору програміста. Саме повноцінне ядро ​​для свого ПК і хотів зробити Лінус Торвальдс. Назва своєму ядру він дав freax, але пізніше він був змінений господарем ftp сервера на Linux - гібрид імені творця і слова UNIX.

Найважливішу роль розвитку Linux зіграли глобальні комп'ютерні мережі Usenet і Internet. На ранніх стадіях Лінус Торвальдс обговорював свою роботу і труднощі з іншими розробниками в телеконференції comp.os.minix в мережі Usenet, присвяченій операційній системі MINIX. Ключовим рішенням Лінуса стала публікація вихідних текстів малопрацездатної першої версії ядра під вільною ліцензією GNU GPL. Завдяки цьому і мережі, що отримувала все більшого поширення, Internet дуже багато отримали можливість самостійно компілювати і тестувати це ядро, брати участь в обговоренні та виправленні помилок, а також надсилати виправлення і доповнення до вихідних текстів Лінуса.

«Я, наприклад, мріяв. Підлітком я хотів стати відомим вченим. Як Альберт Ейнштейн, тільки найкраще. А хто не хоче? Не вченим, то автогонщиком. Або рок-зіркою. Або матір'ю Терезою. Або президентом США».

Ядро Linux

5 жовтня 1991 року Лінус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерської системи. Основна увага – створення ядра. Жодні питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування тощо навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні спільнота Linux-істів вважає ці питання вторинними порівняно із «справжнім програмуванням» – розвитком ядра.

Після версії 0.03 Лінус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, оскільки над проектом почало працювати багато людей. Після кількох переглядів версій, Лінус привласнив черговий версії номер 0.95, щоб тим самим відобразити своє враження про те, що скоро можлива вже «офіційна» версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора роки — у грудні 1993 р. версія ядра все ще була Linux 0.99.pl14 — асимптотично наближаючись до 1.0. А зараз версія ядра — 3.4 (стабільна збірка від 20 травня 2012 року).

Ядро може саме емулювати команди 387-FPU, так що системи без співпроцесора можуть виконувати програми, що на нього розраховують (тобто з плаваючою точкою).

Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для програм користувача і дискового кеша. При цьому для кеша може використовуватися вся пам'ять, і навпаки, кеш зменшується під час роботи великих програм.

З самого початку ОС Linux розповсюджується на умовах вільно розповсюджуваного програмного забезпечення, тобто є практично безкоштовною для користувачів (у більшості випадків для того, щоб отримати її, Ви повинні заплатити лише за CD-ROM з ПЗ або за трафік виходу в Інтернет).

«З огляду на специфіку типового внутрішньокорпоративного механізму, технічним керівником має бути сильна особистість. Він повинен любити працювати по мейлу і вміти зберігати нейтралітет. Я хотів би уникнути слова «посередник», тому що воно має на увазі наявність двох таборів: зовнішнього та внутрішнього. А цього не повинно бути».

GNU и Linux

Однак як не можна зробити операційну систему без ядра, так і ядро ​​буде марно без утиліт, які б використали його можливості. Завдяки проекту GNU Лінус Торвальдс одразу отримав можливість використовувати з Linux вільні утиліти: bash, компілятор gcc, tar, gzip та багато інших вже відомих та широко використовуваних програм, які могли працювати з його UNIX-сумісним ядром. Так Linux відразу потрапив у хороше оточення і в поєднанні з утилітами GNU був дуже цікавим середовищем для розробників програмного забезпечення навіть на ранній стадії свого розвитку.

Сумісність Linux і утиліт GNU була обумовлена ​​тим, що і те, й інше писалося з орієнтацією на ті самі стандарти і практику. Однак у рамках цієї практики (тобто за наявності безлічі різних UNIX-систем) залишався великий простір для несумісності та різних рішень. Тому на початковому етапі розробки ядра кожне запрацювало на Linux додаток GNU було для Лінуса черговим досягненням. Першими стали bash та gcc. Таким чином, поєднання GNU і Linux давало можливість створити вільну операційну систему, але саме по собі ще не становило такої системи, тому що Linux і різні утиліти GNU залишалися розрізненими програмними продуктами, написаними різними людьми, які не завжди приймали до уваги те, що робили інші . А основною властивістю будь-якої системи є узгодженість її компонентів.

Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для роботи в мережі. Підтримується весь спектр клієнтів та послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP та SMTP.

«Комерційний успіх не так «зіпсував», як змінив і Linux, і мене. Я не ризикнув би сказати, що я в результаті подорослішав — у цьому плані на мене більше вплинуло народження трьох дітей, — я просто змінився. У багатьох відносинах став кращим, але при цьому втратив частину своєї природності. Linux раніше була призначена лише для фахівців – програмісти у ній плавали, як риба у воді. Тиха заплава, де має значення лише технологія і нічого більше». Системні характеристики».

Про дистрибутиви Linux

Після певного періоду розробки на Linux вже стабільно працювала низка найважливіших утиліт GNU. Скомпільоване ядро ​​Linux з невеликим комплектом скомпілованих утиліт GNU складало набір інструментів для розробника програмного забезпечення, що бажає використовувати вільну операційну систему на своєму персональному комп'ютері.

Коли завдання отримати комп'ютер з системою GNU/Linux, що постійно працює на ньому, стала затребуваною і досить поширеною, розробники в хельсінкському та техаському університетах створюють власні набори дискет, з яких скомпіловане ядро ​​та основні утиліти можна записати на жорсткий диск, після чого завантажувати операційну систему прямо з нього. Ці набори дискет стали першими прототипами сучасних дистрибутивів Linux - комплектів програмного забезпечення, на основі яких можна отримати операційну систему, що працює на своєму комп'ютері.

Незважаючи на те, що з появою перших дистрибутивів установка Linux вже не вимагає самостійної компіляції всіх програм з вихідних текстів, використання Linux залишалося долею розробників: користувач операційної системи з ним у той період розвитку міг займатися майже виключно програмуванням.

Вигода операційної системи, що повністю складається з вільного програмного забезпечення, очевидна — ті, хто збирає цю систему, не повинні нікому платити за програми, що до неї входять. Більш того, подальша розробка та оновлення наявних програм ведеться спільнотою розробників також абсолютно безкоштовно, не потрібно платити співробітникам, які б займалися цим. Завдяки Red Hat у спільноті користувачів Linux дуже широке поширення набув формату пакетів RPM.

Майже одночасно з Red Hat з'явився проект Debian. Його завдання було приблизно тим самим — зробити цілісний дистрибутив Linux та вільного програмного забезпечення GNU.

В даний час великої популярності набуває проект Ubuntu.

«Я переконаний, що просте нарощування ресурсів мало допомагає справжній творчості. Подивіться, наприклад, на сучасну музичну індустрію. Вагони доларів витрачаються щороку на пошук чергового крутого виконавця — і все ж таки ніхто не думає, що «Спайс герлз» (які отримали щедру винагороду за свій внесок у мистецтво) можуть зрівнятися з Вольфгангом Амадеєм Моцартом (який помер у бідності). Тобто одними грошовими вливаннями генія не створиш. Але інтелектуальний снобізм — «генія не купиш за гроші» — не може бути основою довгострокового розвитку бізнесу».