Боротьба за дані

Українські дата-центри не без втрат пережили економічну кризу. Чи є підстави говорити про відновлення та курс на зростання ринку?
Останні кілька років вітчизняні дата-центри переживали не найпростіший період. У той час коли світовий ринок зростав доволі потужними темпами (за даними Statista, лише глобальні доходи від послуги колокації збільшилися з $22,8 млрд у 2014 р. до $28,9 млрд у 2016 р. і очікується, що 2021 р. ця сума досягне $48 млрд), його український сегмент стагнував. Та й навіть після припинення стрімкого падіння економіки про плани на майбутнє та можливе розширення представники найбільших у галузі компаній 
 
Між падінням та злетом
Приблизно з початку економічної кризи на українському ринку центрів обробки даних (ЦОД) спостерігався постійний спад, обумовлений у тому числі й відтоком клієнтів. “За попередніми оцінками IDC, в доларовому еквіваленті ринок ЦОД в Україні торік скоротився на 6%, продовживши помірно негативний тренд”, — зазначив Андрій Головних, провідний аналітик, сервери та системи зберігання даних, компанії IDC в Україні, Білорусі, Грузії та Вірменії.
Проте топ-менеджери найбільших в Україні операторів ЦОД хоч і дещо розходяться в оцінках, але зауважують, що результати минулого року виявилися доволі оптимістичними. Так, за підрахунками директора компанії BeMobile Валерія Вольного, загальний обсяг ринку, враховуючи колокацію, хостинг та хмарні обчислення, складає близько 1 млрд грн. на рік. Щорічні темпи зростання не перевищують 10%, а основним драйвером цього зростання є хмарні сервіси.
“За оцінками нашої компанії, ринок послуг ЦОД торік не дотягнув до $13 млн і, швидше за все, повторив результат попереднього року, склавши приблизно $12,8 млн, — зазначив генеральний директор компанії De Novo Максим Агеєв. — Відсутність зростання є явно позитивною ознакою в порівнянні з трьома роками безперервного скорочення обсягів продажів”
А от на думку директора дата-центру “Парковий” Віталія Чабана, попри те що в середньому ринок збільшився на 10-12%, існують всі підстави для підвищення темпів зростання. Також він додав, що експерти компанії оцінюють минулорічний рівень доходів українських ЦОД у 250-300 млн грн., але особисті показники у кожного окремого учасника ринку можуть суттєво відрізнятися. “Доходи датацентру “Парковий” минулого року збільшилися майже на 26%”, — сказав пан Чабан.
Незважаючи на появу позитивної динаміки і поступове відновлення ринку, очікувати виходу на докризові показники у короткостроковій перспективі не варто. І хоча стрімке падіння припинилося, на те, у який бік рухатиметься ситуація, впливатимуть одразу декілька факторів. По-перше, це, звичайно, темпи зростання економіки. За прогнозом Максима Агеєва, за умови, що цей показник збільшуватиметься, можна очікувати поступового зростання продажів стійко-місць клієнтам з малого та середнього бізнесів. По-друге, послуги дата-центрів, швидше за все, не подорожчають, хоча протягом минулих років вітчизняні оператори вимушені були серйозно демпінгувати.
Загальний обсяг ринку дата-центрів україни, враховуючи колокацію, хостинг та хмарні обчислення, складає близько 1 млрд грн. на рік
Як зазначив Назарій Курочко, генеральний директор дата-центру GigaCenter, торік обсяг ринку ЦОД за послугою колокації складав 340-350 млн грн. Але при збереженні позитивної динаміки за результатами поточного року цей показник може збільшитися до 380-400 млн грн.
Ще одна проблема — відтік клієнтів за кордон, що спостерігався останніми роками. “Багато замовників перемістили свої дані в зарубіжні хмари. Ця міграція також знижує загальну кількість стійок в країні”, — пояснив пан Агеєв. Втім, слід зазначити, що для відтоку клієнтів були ще й “іміджеві” причини. Багато компаній вирішили переїхати за кордон і через декілька хвиль обшуків, що прокотилися країною. Винятком є лише бізнеси, наприклад банківський, яким закон прямо забороняє зберігати дані за межами України.
Крім того, міграційні процеси відбувалися й усередині країни. Згідно аналізу IDC, користувачі ЦОД активно переміщували дані з власних та орендованих фізичних серверів до хмар. Таким чином, через звільнення потужностей дата-центрів знижувалися доходи від хостингу та колокації. Але водночас спостерігалися і позитивні, принаймні для великих операторів, процеси. Зокрема, великі клієнти почали переносити обчислювальні потужності з власних майданчиків на комерційні.
Економічне падіння спричинило також зменшення обсягів обчислень і, як наслідок, скорочення кількості серверів. Також завдяки розвитку технологій та збільшенню щільності обчислень зменшується потреба у додатковому обладнанні.
Крім цього, негативний вплив на розвиток галузі справляє й відсутність довгострокової прогнозованості тарифів на електроенергію на конкурентному ринку електрики. За словами Бориса Борисова, генерального директора компанії United DC, потенційних інвесторів відлякують і складнощі, що виникають при будівництві окремих будівель для ЦОД та довгостроковій оренді приміщень.
В цілому, за прогнозами, ринок зростатиме передусім завдяки хмарним обчисленням, тоді як показники колокації та хостингу залишатимуться більш-менш сталими. “Цього року доходи ЦОД, не пов’язані з хмарними послугами, у доларовому еквіваленті зростуть і дещо перевищать рівень 2016 р., — зазначив Андрій Головних. — Однак ринок інфраструктурних хмар IaaS + PaaS (включаючи зарубіжних провайдерів) буде, як і раніше, рости випереджальними темпами, і зростання буде обчислюватися двозначними цифрами”.
На думку Вадима Михайлова, директора департаменту хмарних сервісів компанії “Датагруп”, такий тренд спостерігатиметься протягом найближчих трьох-п’яти років, а ринок ЦОД поступово трансформуватиметься від моделі постачальника послуги колокації до моделі постачальника Iaas та PaaS. “Ринок хмарних продуктів останні два роки демонструє динамічне зростання, і їх переваги для бізнесу очевидні, — говорить пан Михайлов. — Більшості клієнтів вигідніше перенести інфраструктуру в хмару сервіспровайдера, ніж купувати дорогі сервери і розміщувати їх на своїх майданчиках або в комерційних дата-центрах”.

 

Глобальні плани

Поки українські ЦОД намагалися вижити та боролися з кризовими явищами, у світі відбувалися трохи інші процеси. Наприклад, торік суттєво збільшилася кількість гіпермасштабних дата-центрів, у яких одночасно розміщуються сотні тисяч серверів. За підрахунками компанії Synergy Research Group, якщо у квітні 2017 р. таких дата-центрів налічувалося 320, то до кінця року їх стало вже 390. Експерти прогнозують, що таке зростання продовжиться і цього року, а до кінця 2019 р. у світі працюватиме близько 500 гіпермасштабних дата-центрів.
Водночас деякі дослідницькі компанії прогнозують поступове скорочення кількості ЦОД. Так, за даними дослідження IDC, 2015 р. на глобальному ринку налічувалося 8,55 млн центрів обробки даних. 
Цей показник став рекордним, але, на думку аналітиків, в подальшому вже не збільшуватиметься. В цілому, IDC прогнозує, що у 2021 р. кількість дата-центрів буде на 15% меншою, ніж у 2015 р., і складатиме приблизно 7,2 млн, а паралельно з цим зменшуватиметься й загальна площа ЦОД. Така динаміка пояснюється поступовою консолідацією обчислювальних ресурсів та підвищенням попиту на орендовані серверні потужності. Втім, це зовсім не означає падіння ринку у грошовому вираженні. Наприклад, дослідники компанії Researchand Markets стверджують, що 2017 р. обсяг глобального ринку колокації складав близько $31,25 млрд. За їхніми оцінками, протягом наступних п’яти років, до 2023 р., він збільшиться до $73,8 млрд, а середньорічний темп зростання (CAGR) становитиме 15,4%.
Експерти компанії Technavio також стверджують, що світовий ринок дата-центрів збільшуватиметься, проте трохи меншими темпами. Так, за їхнім прогнозом, у 2018-2022 рр. CAGR (сукупний середньорічний темп зростання) складатиме 10,21%. Основними вендорами аналітики називають Digital Realty Trust, Equinix, Alphabet, Microsoft та Amazon. Також у своєму дослідженні спеціалісти Technavio зазначають, що одним з основних драйверів ринку буде підвищення попиту на хмарні сервіси, ринок яких, за даними дослідження Synergy Research Group, лише за минулий рік збільшився на 24% і вже перевищив $180 млрд. Водночас, як зазначають автори цього дослідження, минулий рік став рекордним за кількістю угод злиття-поглинання на глобальній арені. Загальна сума транзакцій досягла $20 млрд. І цей показник поступово зростає протягом останніх років. Наприклад, 2015 р. було укладено 17 угод, 2016 р. — 28, 2017 р. їх було вже 48. І, судячи з усього, така тенденція збережеться й надалі, адже нещодавно вже відбулася угода вартістю $1,34 млрд між Iron Mountain та IO Data Centers.
За прогнозом Synergy Research, найближчим часом поява та розвиток нових технологій стимулюватимуть підвищення попиту на ринку ЦОД. Передусім ідеться про інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн.
А от на думку аналітиків IDC, першою тенденцією, яка впливатиме на світовий ринок дата-центрів, буде необхідність модернізації потужностей через підвищення робочого навантаження. Тому, за припущенням компанії, до 2020 р. удосконалити та оновити свої потужності будуть вимушені 55% учасників ринку. Друга цікава тенденція — це зміна платіжної моделі. Автори дослідження вважають, що вже 2020 р. домінуватиме закупка ресурсів дата-центрів, заснована на споживанні та гнучкіша та прозоріша за традиційні системи.

 

Українські перспективи

Основний тренд, на який звертають увагу всі опитані учасники українського ринку, — це збільшення частки хмарних сервісів у структурі доходів. “Потреба в хмарах рік від року лише зростає, — пояснив Віталій Чабан. — Це зумовлено, по-перше, міграцією бізнесу з власного “заліза” в аутсорсинг, що дозволяє компаніям оптимізувати витрати та частково перенести їх з CAPEX на ОРЕХ. А по-друге — питанням безпеки IT-ресурсів”. Але водночас він підкреслив, що постійні атаки на українські інформаційні системи мають, як не дивно, і певний позитивний ефект. Вони спричинили підвищення попиту на професійні та надійні сервіси зберігання даних, що дало імпульс для зростання ринку дата-центрів.

На думку Бориса Борисова, розвиток хмарних технологій може опосередковано вплинути і на розширення переліку послуг, і на якість сервісу в дата-центрах. “На перший погляд може здатися, що це конкуруючі види діяльності, але кожна хмара має апаратну основу, яку необхідно десь розмістити, — зазначив він. — Останніми роками збільшується кількість гравців ринку, які не використовують для обслуговування клієнтів власні дата-центри, а надають основні послуги на сторонніх потужностях під своїм брендом”.
У середньостроковій перспективі на динаміку ринку ЦОД серйозно впливатиме не лише економічна ситуація в країні, про яку йшлося вище, а й інвестиційний клімат. І за сприятливих умов можна очікувати підвищення активності до 20-25% на рік.
“За нашими оцінками, якщо вітчизняна економіка буде рости хоча б на 2-2,5% на рік протягом найближчих трьох-п’яти років, то ІТ-ринок покаже дуже пристойну динаміку підйому — не менше 10% на рік, а сегменти ЦОД і хмар в цьому випадку зможуть рости вдвічі швидше, — спрогнозував Максим Агеєв. — Причина для такого прогнозу проста — весь світ іде шляхом цифрової трансформації, переходячи на нові моделі створення доданої вартості. І Україна в сценарії навіть помірного розвитку просто не зможе рухатися якимось іншим, особливим шляхом”.
Зважаючи на глобальні тенденції, на українські ЦОД найближчим часом чекають модернізація та оновлення під нові запити клієнтів. Також з певною обережністю говорять учасники ринку і про розширення існуючих майданчиків. А от щодо появи нових комерційних датацентрів існує певний скепсис, адже будівництво такого об’єкта “з нуля” потребує значних інвестицій. Тому, враховуючи обережне ставлення інвесторів до українських проектів, про нових гравців поки не йдеться. Максимум, на що можна розраховувати, так це на появу нової компанії через поглинання існуючої або прихід на український ринок зарубіжного проекту. Хоча, як вважає Вадим Михайлов, існує також вірогідність створення державних ЦОД.
Але зараз найближчим до втілення у реальність виглядає проект Національного банку України, який професійна спільнота жваво обговорювала впродовж останнього півріччя. А у березні 2018 р. НБУ розмістив на ресурсі ProZorro рекордну для регулятора заявку на проведення тендера. Майже 340 млн грн. планується витратити на будівництво першого в Україні ЦОД з найвищим рівнем доступності TIER IV. Слід зазначити, що наразі максимально високий рівень надійності серед комерційних дата-центрів — TIER III. Зводити ЦОД планують на території Банкнотно-монетного двору у Києві. Чотириповерхова будівля з власною інженерною інфраструктурою має з’явитися до 2020 р. Але допоки невідомо, чи складе ЦОД від НБУ конкуренцію існуючим компаніям, адже список його майбутніх клієнтів не оприлюднено.
Втім, розширення гравців ринку за рахунок існуючих резервів виглядає реальнішим. Наприклад, у квітні поточного року De Novo запустила новий ЦОД. Виходячи з поточних розрахунків, запасу стійко-місць компанії вистачить на два-три роки, тому про масштабніше розширення найближчим часом не йдеться.
Компанія United DC протягом 2018-2019 рр. планує ввести в експлуатацію третій ЦОД у Києві, що дозволить, за словами директора компанії, зробити надання послуг гнучкішим.
Залежно від темпів зростання ринку планує розширюватися і компанія BeMobile. “Наразі ми використовуємо лише 40% власних ресурсів, — розповів Валерій Вольний. — Перша черга приміщень заповнена на 87%, друга готова до експлуатації на 90%, очікується і третя черга будівництва”.
У підсумку все виглядає так, ніби найкритичніші для ринку часи вже якщо не повністю, то майже минули. Ті, хто пережив кризу, потроху розвиватимуться далі, хоча і не такими стрімкими темпами, як хотілося б. Водночас через високу вартість “вхідного квитка” та не найпривабливіший інвестиційний клімат навряд чи варто очікувати різкої зміни конкурентної ситуації через появу нових великих комерційних дата-центрів. А основна боротьба вестиметься за наявні активи та довіру клієнтів.
 
Автор:  Валентина Дудко
Журнал БІЗНЕС

Дата: 15.06.2018